Розділ 33. Перестороги Матері Божої про страшну руйнівну катастрофу для всієї людської цивілізації об’явлені Лусії, одній із трьох дітей із Фатіми, із Португалії, яким являлась Мати Божа.

Я процитую всю ту інформацію, з якою я ознайомився про сповіщену загрозу великої руйнівної катастрофи від Матері Божої до Лусії із Фатіми, яку їй було сповіщено, щоб вона об’явила всю цю інформацію для всієї людської цивілізації: «13 жовтня 1917 року після серії шістьох об’явлень Пречиста Діва появилася останній раз дітям з Фатіми Лусії, Якинті, Францискові. Після події  «чуда Сонця» Мати Божа об’явила Лусії особливу вістку, що між іншим казала: «Не бійся люба дитино. Я Матір Божа, говорю до тебе і прошу, щоби ти розповсюдила цю вістку по цілій землі. Роблячи це, ти зустрінешся з великим опором. Слухай добре і будь уважна до того, що я тобі скажу. Люди мусять поправитися. Мусять просити прощення гріхів покірними благаннями і прощення тих гріхів, що ними могли б ще образити Бога. Ти бажаєш, щоб Я дала тобі знак на те, щоб кожний прийняв Мої слова, якими Я промовлю через тебе до цілого людського роду. Ти бачила чудо сонця і всі віруючі, і не віруючі: селяни, мудреці, журналісти, миряни, священики, усі його бачили. Тепер проголоси в Моє ім’я: «Велика кара впаде на цілий людський рід – не нині, не завтра, але у другій половині  двадцятого століття… В ніякій частині світу не має порядку і сатана панує у найвищих становищах та вирішує про хід подій. Йому в дійсності вдасться вилізти аж на вершок Церкви. Йому вдасться звести духа великих знавців, що винайдуть зброю, якою можна буде в кількох хвилинах знищити велику частину людства. Він буде мати у своїй владі сильних, що володіють народами. І їх буде під’юджувати, щоб виробляли величезну кількість зброї. Якщо людство не зуміє цьому протидіяти і не поправиться, то я буду змушена лишити вільною руку Мого Сина. Якщо могутні всієї землі і Церкви Божої не перешкодять цьому, я Сама проситиму у Бога, Мого Батька, щоб на людей впала кара. Тоді побачиш, що Бог карає із ще більшою суворістю, ніж Він це зробив в час потопу світу. Прийде час часів і кінець кінців, якщо людство не покається і якщо все залишиться так, як є тепер, або стане ще гірше. Якщо б воно ще погіршилося, то великі і могучі цього світу згинуть разом з малими і слабкими. І також для Церкви прийде час її великих випробувань. Кардинали стануть проти кардиналів, єпископи проти єпископів. Сам сатана маршируватиме у їхніх рядах. І в Римі будуть великі зміни. Те, що є гниле – впаде і те, що впаде, вже більше не встане. Церква буде затьмарена і світ перестрашений терором. Прийде час, в якому ніякий король, імператор, кардинал чи єпископ не очікуватимуть того, хто все таки прийде на те, щоб покарати згідно з планами Мого Батька. Велика війна вибухне в другій половині двадцятого століття. Вогонь і дим будуть падати з неба. Води океанів перетворяться в пару і шума піднесеться перестрашуючи всіх і затоплюючи все. Мільйони і мільйони будуть гинути кожної години. Ті, що лишаться при житті – будуть завидувати мертвим. З кожного боку, куди тільки глянеться – буде видно терпіння і мізерію у всіх країнах. Чи бачиш? Час зближається що раз, то більше. І пропасть щораз збільшується. Добрі згинуть разом із злими, великі з малими, церковні достойники із своїми вірними і пануючі із своїми народами. Усюди буде смерть в наслідок блуду за намовою диявола. Тоді і тільки в той час він, диявол буде панувати над світом. Але ті, що залишаться при житті і переживуть ті страшні події – будуть знову прославляти Бога і голосити Йому славу та вірно Йому служити, як це бувало колись, як світ ще не був споганений і не був збещещений. Іди, моя дорога дитино і проголоси це. Я завжди буду при тобі, щоб тобі допомогти.» І ось дальші слова Лусії сказані священникові по певному часі, які є адресовані до цілої людської цивілізації, як дальше переконливе попередження про загрозу великої руйнівної катастрофи, що загрожує впасти на людську цивілізацію за людські злочини, гріхи: «Отче, Пресвята Богородиця є дуже невдоволена тому, що люди не зважають на її повідомлення з 1917 року. Ані злі, ані добрі не перейнялися тим повідомленням. Добрі живуть по своєму, нічим не переймаючись. Вони не йдуть за законами Христової Науки. Злі йдуть широкою дорогою свободи і прокляття. Вони зовсім не думають про кари, що загрожують щораз наявніше світові. Отче, прошу повірити, що Господь Бог в дуже короткім часі покарає світ. Кара буде матеріальною, нищівною. І багато душ впаде в пекло, якщо не покаються і не будуть молитися і покутувати за гріхи. Це причина смутку Богоматері. Отче, скажіть усім, що Божа Матір багато разів мені казала: «Багато народів згине з лиця землі. Народи без Бога – будуть Божим бичем. Сам Бог вибрав їх, щоб покарати людський рід, якщо молитвою, постом і покутою та при помочі Святих Тайн не одержать благодаті навернення до Бога. Отче, скажіть, що диявол провадить рішаючий бій проти Божої Матері. Це дуже засмучує Пресвяту Богородицю і Спасителя, що пропадає так багато посвячених і освячених душ. Диявол знає, що посвячені духовному життю люди відкидають своє високе покликання і через те тягнуть за собою до пекла багато душ. Ще є останній час, щоб здержати кару Неба. Маємо до нашої розпорядності два дуже сильні середники – молитву і жертву покути, покаяння. Диявол робить усе можливе, щоб нас розсіяти, відібрати в нас смак молитви. Ще можемо себе спасти від вічної кари, або себе довести до Божого суду, до покарання за гріхи. Отче, треба сказати людям, щоб не надіялися якоїсь іншої заохоти від Бога до молитви і покути. Не будуть їх заохочувати ані отці духовні, ані єпископи. Вже час, щоб кожний із своєї приватної ініціативи робив богоугодні діла, зреформував своє життя згідно з об’явленнями й закликами Богоматері. Диявол хоче запанувати у посвячених душах. Він завзято працює, щоб їх знищити і нікого не допустити до кінцевого покаяння. Він уживає всіх хитрощів, піддає навіть думку, щоб звести духовенство до вимог нинішнього часу. Він викликає закорузлість у душах як мирян, так і духовних осіб, робить життя їх холодним, приспаним, не допускає до відновлення життя духа і розкаяння. Він намовляє їх до уживання приємностей, які відвертають їх від Бога. Отче, дві речі привели до освячення Якинти і Франціска – смуток Богоматері і візія пекла. Пресвята Богородиця знаходиться між двома мечами: з одного боку людство сперте на байдужість до кар, що загрожують світові, а з другого боку бачить нас, що топчемо Пресвяті Тайни, погорджуємо карами, які зближаються, стаємо дальше байдужими матеріалістами. Пресвята Богородиця ясно сказала: «Зближаємося до останніх днів». Вона повторила це три рази. Вона потвердила, що диявол розпочав рішаючу боротьбу і то кінцеву, з якої один вийде переможцем, а другий переможеним. Вона ще сказала, що останнім середником надолуження, що були дані світові (людям) – це молитва до Пресвятої Богородиці і набожність до Неї. У третьому випадку Вона сказала: «Вичерпалися всі інші середники через людську зневагу». Вона ще останню жертвує річ – це Свої сльози. Це знають люди чудотворні сльозотечучі ікони Матері Божої, що є розкинені по світі. Вони мають об’явлення й упоминають людей до покаяння. Вона ще сказала, що якщо Її не вислухаємо й будемо дальше грішити – Вона нам більше вже не простить. Отче, конечно треба здати собі справу із страшної дійсності. Не хочеться наповняти душі страхом, але хочеться кликати і просити людей, щоб вони молитвою і жертвою перепрошували Матір Божу і Її Сина за людські гріхи. Вона дала силу молитві і жертві, без огляду на те, чи вона матеріальна, чи духовна національна, чи загальнолюдська – міжнародна. Молитвами і жертвами можна ще в останнє переблагати Пресвяту Богородицю, щоб затримала караючу руку, помогла відновити побожність і любов до Бога. Тим ми стримаємо Її пресвяті сльози і кари, що вже вимірені для заглади гріхів, що їх поповняє сьогодні людський рід.»  І ще я напишу про те, що я дізнався про перестороги Матері Божої об’явлені дітям про загрозу великої руйнівної катастрофи із села Гарабандаль, із Іспанії, що їм являлась Матір Божа із 1961 року по 1965 рік. Це діти – Марія Дольорес (Маріолі) Масон 12 років, Кончіта Гонсалес 12 років, Якинта Гонсалес 12 років і Марія Круз Гонсалес 11 років. Про це є написано в інтернеті і в релігійній літературі є надрукована інформація за дозволом церковної влади, яку я процитую: «Вечером 18 червня 1961 року діти гралися недалеко від села і почули несподівано звук, немов громовицю. Коли вони поглянули в сторону, звідки був той звук, побачили ясну постать Архангела Михаїла. Діти вдивлялись в чудесну осяяну появу, яка зникла. Вони поспішили на другий день на те саме місце і знову побачили сяючу постать Архангела. Так вони щодня ходили на місце появи. Архангел заповів їм, що 2 липня 1961 року вони побачать на тому самому місці Божу Матір. Діти розповсюдили інформацію про появу Архангела по всій околиці. В неділю 2 липня 1961 року місце появ Архангела було переповнене людьми. Були там люди різного походження. Були бідні і багаті, учені і прості, були лікарі, священики та працівники інших професій з села Гарабандаль і з сусідніх околиць. Провідницями були малі дівчатка, які мало розуміли, що це є надприродне явище. Вони пішли на місце появи Архангела в 6 годин вечора. Тільки вони прийшли, зразу ж попали в екстазу перед очима великої юрби народу. Вони побачили Божу Матір, яка явилася їм в оточенні двох ангелів, з яких один був Архангел Михаїл, якого вони вже бачили. Довгий час вони були в екстазі, непорушні, на ніщо не вразливі. Їхні оченята були звернені в одне місце в горі, а обличчя були дуже милі, немов осяяні якоюсь внутрішньою радістю, перемінені на кращі, солодші, як звичайно. Для них в час екстази час не існував. Вони не показували якогось змучення, незважаючи, що вони були в невигідній позі, навколішках, на камінню, з головами надто в зад похиленими. При кінці екстази вони верталися до нормального стану без ознак нервових порушень. Вони приходили до нормального стану в глибокому спокою і радості. В часі екстази, здавалося, що вони втрачали вразливість. Були там лікарі і випробовували їх. Розбуджували з екстази ударами, уколами, сильним світлом в очі, печенням вогнем та іншими пробами. В нормальних умовах таке сильне світло, яким світили до очей, могло б пошкодити на сітківку і викликати сліпоту. Такі екстази вони мали кожного разу, коли з’являлася їм Божа Мати. Діти радо описують, як виглядала Божа Мати. Мати Божа була одягнена в білу, немов сніг, сукню, поверх котрої був блакитний плащ. Голова Богоматері була окружена діадемом ясніючих зірок. Руки Її ніжні, пальці витончені. На правій руці держала брунатної барви накидку, якби держала дитятко Ісуса на руках. На голові заледве видно темно – горіхове волосся, розділене по середині. Обличчя довгообразе, дуже миле, з правильним рівним носом. Уста милі, дуже гарні, з дещо витонченими губами. Виглядає, немов вісімнадцятирічна дівчина, більше високого, як середнього росту. Діти ніколи не чули такого милозвучного і чаруючого голосу, як голос Божої Матері. Ні одна жінка не подібна до Неї, ані щодо вигляду, ані щодо голосу, ані до нічого іншого. На запит дітей Божа Мати заявила, що вона є «Наша Пані з Кармелю». Волосся Божої Матері спадало довге аж до пояса. І вітер його порушував. Діти говорили з Божою Матір’ю природно, з дитячою щирістю. Розказували про щоденні свої заняття – про працю в полі, забавки, а Вона так добродушно всміхалася, як би все те знала. Вони розказували про свої дитячі справи, немов своїй рідній матері. Розказували, як вони радіють, коли Її (Божу Матір) побачать. Божа Мати повчала їх, як мають поводитися супроти Неї, супроти родичів та старших. По тій першій появі 2 липня 1961 року було ще багато появ. В роках 1961 і 1962 Вона появлялася кілька разів кожного тижня. Однак ті чотири дівчатка не все бачили появу разом. Часом бачила появу тільки одна, іншим разом, дві, або три. Також не все вони бачили в тій самій порі дня. Звичайно, Вона являлася пополудні, часом  в ночі, а часом ранком. Являлася Вона в ті хвилини, коли Її Син Христос отримує найбільших зневаг, спричинених людськими гріхами. І тоді дівчатка вставали раненько і йшли до праці на поле, збирали дров, носили траву для корови, пасли вівці, чи корову, щоби покутувати за людські гріхи. Вони не виявляли тоді найменшого змучення. Появи відбувалися в літі і в зимі. Тоді дівчатка впадали на коліна на гостре каміння, в зимі на сніг. Вони ніколи не скалічили своїх ніг, не обморозили, коли босоніж вибігали зустрічати появу. В часі появи діти все попадали в екстазу. В екстазі вони могли ходити в нічній темноті вперед, або назад, без огляду на темноту ночі. Вони ніколи не натрапляли на перешкоди в гористій околиці, яких було так багато. Вони були ведені внутрішнім світлом. Часом вони бігли з одного на друге місце так скоро, що звичайно діти старші не могли б так скоро бігти. Здавалося, що їхні дитячі тіла не підлягали гравітації, а були обдаровані якимись незрозумілими можливостями. В часі цього руху в ночі люди губили такі речі, як вервиці, або інші речі, коли бігли за дівчатками. Їм тяжко було знайти свої згуби. Тоді вони просили дівчат, щоби помогли їм знайти. Дівчата питали Появу Богоматері, а «Наша Пані», як дівчата Її називали, провадила їх з найдокладнішим поясненням до того місця, де предмети були загублені в траві, чи в снігу, або болоті. Люди, що були присутні в часі появ Божої Матері, просили дівчат, щоб Божа Мати поблагословила їх вервечки, медальки, хрестики, шлюбні перстені, та інші речі. Вони віддавали дівчатам ті свої речі, а коли Божа Мати їх поблагословила, дівчата роздавали їх власникам без помилки. А їх було багато. Коли дівчат запитували, як вони знають, котра річ до кого належить, дівчата пояснювали, що вони якось відчували, котрий предмет до кого належить. Їх провадила якась невидима сила до кожної особи, щоб віддати їхній предмет. В перших місяцях появ дівчатка  тримали за дорученням Божої Матері в руках хрест і в екстазі давали людям цілувати. Хто поцілував, відчував велике внутрішнє зворушення, часто аж до сліз. Дня 18 жовтня 1961 року Божа Матір доручила дітям ось таке об’явлення. Це об’явлення було оформлене відповідно до ментальності і культури дітей.