Розділ 30. Життя людське згідно десятої заповіді Божої: «Не бажай нічого чужого».

Всякий злочин кожної людини бере початок від злочинного бажання цієї людини в своїх думках зробити конкретній поступок, який є гріхом, злочином згідно законів – заповідей Божих. Перед тим, коли людина робить щось зле, в неї в її думках появляється бажання те зле зробити. І це бажання, її думки є програмою до втілення в життя того злочину, що виникло в свідомості цієї людини зробити той злочин, який своїм бажанням людина запрограмувала здійснити. І саме злочинне, гріховне бажання є корінням і рушійною силою до здійснення конкретного задуманого людиною злочину. І саме від людського бажання зробити те чи інше зло бере початок здійснення того чи іншого злого поступку, що їх робити забороняють ці злі поступки попередні дев’ять Божих заповідей. І таким чином люди своїми бажаннями програмують самих себе на здійснення тих злочинів, які появились в їхній свідомості. Бо кожна думка людини виходить від мозку, сутності людини і входить в енергетичне інформаційне поле цієї людини у вигляді енергетичних інформаційних хвиль і там вже зберігається у вигляді цих енергетичних інформаційних хвиль, які ці енергетичні інформаційні хвилі несуть самі в собі програму до виконання тої дії, справи, що людина в цих думках обдумувала, мала бажання здійснити. І ця енергія від думок людини, що мала бажання щось зле зробити, вже впливає на розум цієї людини, стимулює людину, надихає людину, щоб людина те зло зробила. І таким чином людина своїм бажанням на творення конкретного зла саму себе програмує. Людина сама себе програмує на здійснення того конкретного злого поступку, який виник у бажаннях її вчинити! І таким чином люди свої злі бажання приводять в дію до виконання в своїх злих поступках і цими злими поступками роблять злочини і порушують дев’ять попередніх заповідей Божих. І таким чином люди через свої злочинні бажання порушують першу заповідь: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене». Люди під енергетичним інформаційним впливом на свою свідомість із сторони системи виміру сатанинського світу сил зла проводять недопустимі реформи у вченні Святого Письма і трактують науку Божу по своєму. Люди перекручують вчення науки Божої по своєму розумінню і утворюють згідно того перекрученого вчення різні види сект. І втягують в утворені секти не утверджених людей у науці Божій. І цими діями самі відходять від Бога, і людей від Бога відвертають. Таким чином люди формують чужу віру, яка відрізняється вченням від Божої правдивої віри. І в цю не Божу віру втягують інших людей і цим самі відступають від Бога, і людей відтягують від правдивої віри в Бога. І цим же стають творити волю системи виміру сатанинського світу сил зла, яка програмує, надихає творців різних сект, щоб вони своїми діями, своїм неправильним вченням про Бога людей відвертали від правильної віри в Бога. І таким чином були утворені різні секти, що Божу науку перекручують. І найстрашнішою із всіх сект є секта сатанистів, сектанти якої своїм бажанням свідомо посвятили самих себе на служіння системі виміру сатанинського світу сил зла і цим собі визначили місце в пеклі – в місці вічних мук після своєї смерті на Землі. І таким чином люди порушують другу заповідь Божу: « Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.» В минулі віки після створення Адама і Єви люди по усному переданню від своїх предків знали, що людей на Землі  створив Бог. І вони Богові поклонялись і Бога визнавали вищою силою над собою. Та з часом люди, розмножуючись і розселяючись по Землі, поступово забували про Бога до повного забуття. І люди, народжуючись на планеті Земля, бачили світ навколо себе, який був до їхнього народження. І бачачи величезну силу вітрів, ураганів, смерчів, бачили рослинний і тваринний світ і величезний простір над собою вдень, коли Сонце світило, і в час ночі, коли місяць і зірки світили, то люди поклонялись Сонцю, Місяцю, вітру, вогню, різним тваринам, як божеству, що має вищу силу над людьми. І самі придумували назви різним богам і їм поклонялись і служили, приносили тим богам жертви, як вищій надприродній силі над людьми . І таке служіння і жертви людей вищим силам – це придуманим богам було служінням системі виміру сатанинського світу сил зла, що і ставали такі дії людей злочином проти Бога, що людей створив на Землі. А в наш час кінця двадцятого століття і початку двадцять першого століття люди стали поклонятися матеріальним речам. Матеріальні речі стають для людей божеством. В людей появляються бажання захоплюватися матеріальними речами, захоплюватися іншими людьми, за якими вони стежать, їх обожнюють. Люди звеличують самі себе і приділяють своєму тілу і своїм бажанням тіла безмірно часу. І такі дії людей переходить в поклоніння цих людей славі інших людей, поклоніння матеріальним речам, поклоніння самим собі, своїм примхам, що стають такі їхні дії ідолопоклонством, що є злочином проти Бога. Бо для молитви до Бога, для вивчення науки Божої – Біблії і життя по заповідях Божих в людей не має бажання і не знаходиться часу. Бог і наука Божа людям стають не потрібні і людей не цікавлять. Люди через свої грішні бажання порушують третю Божу заповідь: «Не згадуй ім’я Господа Бога твого даремно». В людей виникає бажання використовувати ім’я Боже в жартах, анекдотах, сатиричних, гумористичних виступах, що люди говорять в театральних виступах і в виступах в кіно. І використовують ім’я Боже в своїх гумористичних, сатиричних розповідях в своїй професійній роботі, що є злочином проти Бога. А також такі жарти, анекдоти насмілюються люди використовувати в спілкуванні між людьми. А також люди мають бажання без потреби використовувати ім’я Боже в своїх розмовах з іншими людьми, заприсягатися ім’ям Божим в правдивості того, що говорять. І через це таке використання ім’я Божого є гріхом проти Бога. Люди своїми бажаннями порушують четверту заповідь Божу: «Шість днів працюй і роби всякі справи свої, а сьомий є днем відпочинку, який присвяти Господу Богу твоєму.» Богом є установлений порядок, в якому врахований час для людської праці для своїх людських потреб і час для спілкування з Богом в молитвах, для вивчення знань науки Божої із Святого Письма, в відвідуванні храму Божого для спільної молитви в час служіння служб Божих. Дотримання людьми порядку установленого Богом для праці, відпочинку і для молитви, спілкування з Богом у визначений час сьомого дня неділі є тим порядком, який повинен бути рідним для людей в їхньому житті. Та люди такого порядку не дотримуються. Проводять за своїми бажаннями фізичну працю в неділі і в інші релігійні свята. До церкви на спільні молитви не ходять, вдома молитов до Бога не проводять, самі науку Божу не знають і нею не цікавляться, і дітей науки Божої не вчать. Таке життя для християн повинно бути чужим, якого християни не повинні бажати мати у своєму житті. Та саме таким життям багато охрещених людей бажають жити. І таким життям люди самих себе показують невіруючими людьми. Люди через свої злочинні бажання бути непокірними своїм родичам порушують п’яту Божу заповідь : «Шануй батька твого й матір, і будеш благословенний на землі й довго житимеш.» Діти через свою гордість стають непослушні своїм батькам і їх не поважають. Не слухають мудрої науки своїх родичів. Батьків ображають своїми словами. А також мені приходилось дізнаватись про те, що діти били своїх батьків і знущались над ними. В час старечої слабкості батьків відказувались доглядати за своїми батьками. А з тих, хто все ж таки робив догляд за своїми родичами, то той догляд був недбалий по відношенню до родичів. І всі такі дії людей починались з людських бажань бути непокірними своїм родичам, з неповаги до своїх родичів, що є таке відношення до своїх родичів чужим для християнина, неправильним, злочинним і великим гріхом перед Богом. І через свої бажання люди порушують шосту Божу заповідь: «Не убий.» Жінки в шлюбі і жінки поза шлюбом, і дівчата до шлюбу, маючи небажану вагітність насмілюються здійснювати аборт – це вбивати свою ще ненароджену дитинку в своєму лоні. І це є таким самим вбивством, як вбивство народженої дитини в любому віці, чи вбивство дорослої людини. Мені приходилось дізнаватись із засобів масової інформації про вбивства людей на замовлення вбивцями – кілерами, що замовляли злочинні політичні діячі, злочинні підприємці, бізнесмени, щоб усунути своїх конкурентів, заволодіти чужим майном, щоб  помститися своїм конкурентам. І таке відбувалося в різних країнах. Вбивства людей проводять розбійники, які способом розбою стараються заволодіти майном інших людей. Я дізнавався із засобів масової інформації про те, що люди проводили знущання над тваринами і проводили неоправдані вбивства тварин, що є теж тяжким злочином перед Богом. І всі ці злочини мали свій початок в появі конкретних бажань цих людей злочинців в їхньому розумі ці злочини здійснити, бо таке життя є ненормальним, чужим для психічно здорової людини. Люди через свої гріховні бажання порушують сьому заповідь Божу: « Не чини перелюб». Чоловіки і жінки, будучи одруженими, насмілюються знаходити собі поза шлюбом для розпусти – чоловіки інших жінок, а жінки інших чоловіків і таким чином порушують подружню вірність і здійснюють розпусту. І таке життя є дуже тяжким злочином перед Богом. Молоді хлопці і дівчата до шлюбу порушують свою дівственність, що є теж тяжким злочином. Бо в шлюб молоді люди повинні вступати, не порушивши свою дівственість. А дуже багато молодих хлопців і дівчат до того часу, коли мають одружуватись, вже проводять своє життя в розпусті. І проводять статеве життя з різними партнерами. І таке їхнє життя стає безладним, безмірно розпусним. Чоловіки за ради любовниць, а жінки за ради любовників розривають свої законні шлюби і утворюють свої другі сім’ї. Чоловіки сходяться для статевого життя з чоловіками, а жінки з жінками, неодружені хлопці і неодружені дівчата сходяться між собою для статевого життя і провадять життя таке, яким жили жителі міст Содому і Гомори, які ці міста Бог знищив сірчаним вогнем з неба за їхнє розпусне злочинне життя. І всі ці злочини люди творять, після того, як в них виникли бажання ці злочини здійснити. І люди роблять те, що є тяжким злочином робити. Люди бажають того, що є не їхнє, що є чужим для них. Жінки бажають мати для грішної любові, для статевого життя чужих чоловіків, а чоловіки чужих жінок, хлопці дівчат, а дівчата хлопців не будучи з ними одруженими.  Чоловіки бажають мати чоловіків, жінки жінок, неодружені хлопці мають бажання мати хлопців і неодружені дівчата дівчат для статевого життя, що є протиприроднім, ненормальним, диким життям і що є дуже тяжкими злочинами перед Богом і за що заслуговують в Бога для себе на достойні покарання отримати від Бога!!! Використовують для тілесного задоволення оральний секс, що є протиприроднім, ненормальним, не етичним, диким у людському житті!!! Своїми бажаннями люди порушують восьму Божу заповідь: «Не кради.» Ніхто з людей не має права брати чужу власність. Та люди цього не дотримуються. І проводять крадіжки чужої власності таємно. І таким чином привласнюють чужу власність, яка є не їхньою і вони не мають права нею користуватися. І проводять злодії крадіжки речей, власності, щоб надбати легким способом власність других людей для свого користування, для своїх потреб, щоб мати фінанси і матеріальний достаток, і багатство для свого користування за рахунок других людей. Тож злодії крадуть в інших людей все те, чим мають бажання заволодіти. Всім цим злочинам крадіжок передують бажання цих людей, які є ці бажання програмою до здійснення цих злочинів крадіжок. І всі злочини крадіжок є теж тяжкими злочинами перед Богом, за які всі злодії – крадії заслуговують отримати від Бога заслужене достойне покарання, коли не припинять свої злочини і не розкаються в цих злочинах. Своїми бажаннями люди порушують дев’яту Божу заповідь: «Не свідчи неправдиво». Маючи бажання отримати матеріальну вигоду, вирішення своїх справ за рахунок брехні, люди насмілюються говорити неправду. І бажання брехати, говорити неправду переростає в дію цієї людини, яка говорить брехню. І брехнею люди вирішують життєві проблем, добиваються різних цілей в своєму житті. Про це я написав в 29 розділі. Всяка брехня є тяжким злочином перед Богом, за яку кожний, хто говорить неправду, заслуговує на покарання від Бога за свою брехню. І коли дивитись на людське життя те, яке воно було в другій половині двадцятого століття і в кінці двадцятого століття, і на початку двадцять першого століття, то життя людське поступово стає гіршим із – за різних злочинів людей проти заповідей Божих. Дуже багато людей, відійшовши від Бога через свої гріхи, не навертаються до Бога, не каються в своїх злочинах і живуть своїм безбожним життям. І за таке життя людям загрожувала з другої половини двадцятого століття і продовжує загрожувати в двадцять першому столітті велика страшна руйнівна катастрофа від Бога – це покарання для людської цивілізації за людські злочини. Ця катастрофа – це загибель третини людей на всій планеті Земля!!! Про цю катастрофу – покарання від Бога, що загрожувала людській цивілізації в кінець двадцятого століття і продовжує загрожувати на початку двадцять першого століття, є написано в пророцтві пророчиці Михальди, яка жила в час правління царя Соломона ще до народження Ісуса Христа. А також про цю катастрофу, Боже покарання написано є в «Одкровенні» Івана Богослова в Святому Письмі – Біблії. І також про цю кару Божу є об’явлено Ісусом Христом отцю монаху Піо із Італії в двадцятому столітті. І також про цю кару Божу об’явлено Пречистою Дівою Марією монахині Луcії в двадцятому столітті, яка є однією із трьох дітей із Фатіми, із Португалії, що їм, цим трьом дітям являлась Матір Божа. І ця Лусія  залишилась живою довгий час. Бо двоє дітей померли в своєму дитинстві. І також про цю кару Божу Матір Божа при своїх об’явах об’явила дітям із села Гарабандаль в Іспанії в двадцятому столітті. Хвороба коронавірусу в кінці 2019 року і в 2020 році і всі погодні біди повені, бурі, урагани, смерчі, землетруси для людської цивілізації на цілій планеті Земля є лише попереджуючими покараннями перед цією страшною руйнівною катастрофою, що висить над людською цивілізацією, і загрожує відбутися тоді, коли людське життя не зміниться на цілій планеті Земля з того злочинного, яким воно було в кінці двадцятого і є на початку двадцять першого століття, на справедливе побожне по заповідях Божих, яким воно повинно бути. І ця катастрофа не відбудеться тільки при тій умові, коли злочинні люди розкаються в своїх злочинах, перестануть грішити, зло робити на цілій планеті Земля, як розкаялись ніневитяни перед пророкованим пророком Йоною їхнього знищення і місто Ніневія залишилось цілим, не ушкодженим!!! І про це є написано в книзі пророка Йони в Святому Письмі. І коли життя людей не зміниться із злочинного на побожне, справедливе по законах Божих, то ця катастрофа відбудеться над всією людською цивілізацією. І погинуть всі ті люди на цілій планеті Земля, що Богом будуть призначені на загибель, як погинули міста Содом і Гомора!!! І про загибель Содому і Гомори є написано книзі Буття в 19 главі в Святому Письмі. І про це все я напишу в слідуючих розділах.