Розділ 33. Перестороги Матері Божої про страшну руйнівну катастрофу для всієї людської цивілізації об’явлені Лусії, одній із трьох дітей із Фатіми, із Португалії, яким являлась Мати Божа.

Мати Божа ось так їм сказала: «Ми мусимо багато покутувати і робити з себе жертви. Маємо часто приходити до церкви, молитися, а передовсім маємо бути добрі. Маємо прощати провини другим і ніколи не мститися. Коли ми лишимося такими, якими ми були до тепер і є сьогодні, будемо покарані. Коли ми не спокутуємо наших гріхів, прийде на світ велика кара.» Пригадується фатімське пророцтво, дуже подібне з тим самим змістом. Божа Мати говорила до Лусії так: «Не бійся дитино! Я Матір Божа говорю до тебе і прошу, щоб ти розповсюдила цю вістку по всій землі. Роблячи це, ти зустрінешся з великим опором. Люди мусять поправитися. Мусять просити прощення гріхів покірними благаннями і просити в Бога прощення гріхів, що ними ображали Його так довго.» Це доручення виявляє найбільші потреби нинішнього світу. Воно говорить про кару, яка була заповіджена в Фатімі. Мусимо пам’ятати, що нинішня сестра Лусія, якій в 1917 році об’явилася Божа Мати і кілька разів об’являлася, писала свого часу в листі до єпископа Леірі ось так: «Багато людей належно не розуміють слово «покута» і ведуть своє життя без змін. Жертва, якої від нас Господь вимагає – це виповнення наших обов’язків сумлінно і виконання точно Божого Закону. Цього Господь від кожного з нас вимагає.» І ось дальше описано про події з дівчатками із села Гарабандаль, яким являлась Мати Божа, що описує релігійна література: «Багато різних явищ сталося в тому часі, коли дівчатка були в екстазі. Вони тоді втрачали гравітацію, були абсолютно невразливі на опарення, на сильні удари, були виставлені на сильне і яскраве світло телевізійних апаратів. Такі світла нормально поспалювали б дітям сітківки в очах і осліпили б їх. А діти навіть повіками не мигнули в часі тих світел. Крім того діти знали чужі мови, відчували і читали чужі думки, проникали в чужі сумління, прямо знали чужі душі. Це навертало невіруючих і легковірних, навертало багато грішників. В час цих подій робилося багато чудесних діл за допомогою благодатей від Бога. Багато людей відбуло прощу до Гарабандаль з усіх країн Європи. І були також прочани з американського континенту. Прочани відчули зміни у своїх душах. Багато з них навернулося, багато зміцнилося у вірі і Божих чеснотах. Благодать Божа сходила на різні предмети, які Божа Мати благословила – медальки, хрестики, молитовники та інші речі, які народ передавав через дівчат до благословення. Часто ті предмети видавали із себе чудесний запах троянд, невідомий людському нюхові. «Наша Пані», як Її звикли називати дівчатка, сказала Кончіті, що Її Син Ісус Христос буде робити чуда при допомозі предметів, які Вона благословляла. Ті, хто носить благословенні предмети з вірою, відпокутують тут на землі кари, які мали би терпіти в чистилищі. В Барселоні лікарі і лікарські комісії провірили такі чудесні уздровлення:  Хлопець, що мав спаралізований хребет, вилікувався в той спосіб, що молився і носив на шиї хрестик, який благословила Божа Мати. Було вилікувано рак мозку, який лікарі визнали невиліковним після операції. Вилікувано вмираючого від автомобільної катастрофи, якого лікарі навіть не бралися лікувати, як безнадійного хворого. Вилікувано два випадки лейкемії в тому часі, як обидві жертви хворі на цю недугу тримали хрест благословенний Пресвятою Богородицею. Також було вилікувано в кількох годинах хворого на туберкульоз. Всі ці чудесні явища не даються пояснити  людським розумом. Мабуть вони попереджають день великого чуда, яке Божа Мати обіцяла. Вона казала, що тоді будуть в Гарабандаль уздоровлення і навернення невіруючих. При допомозі всіх тих чудесних уздоровлень Мати Божа звернула увагу на доручення дане чотирьом дівчаткам, щоб нам легше ті доручення виконати. Не все священик міг прибути до Гарабандаль з містечка Козіо. Тоді на горбку за селом, де ростуть кілька сосон, являвся Ангел з золотою чашею, велів дівчаткам проказати молитву «Вірую…», а після того подавав їм Святе Причастя. Ця надприродна  подія траплялася і відбувалася більше разів. Були спроби зняти на кіноплівку це надприродне Свято Причастя. Для цього було необхідно використовувати дуже сильне світло. При телевізійному зніманні були схоплені рухи уст і язиків дівчат. Дня 2 травня 1962 року ангел сказав Кончіті, що Господь Бог вчинить таке чудо, що всі люди будуть його бачити і повірять. Вони побачать частицю на язиці в момент Святого Причастя. Кончіта повинна повідомити людей п’ятнадцять днів наперед. 18 липня 1963 року село було переповнене відвідувачами. О півночі Кончіта попала в екстазу і вийшла на вулицю. Недалеко від хати вона впала навколішки посеред товпи народу. Ліхтарі і рефлектори зосередились на ній. Вона за латинським звичаєм відкрила вуста, висунула язик, немов до Святого Причастя. На язиці нічого не було , а в кількох хвилинах з’явилася біла частиця – оплаток, однак грубша, як звичайно подають латинські священики. Ця частиця залишалась на язиці Кончіти кілька хвилин. Фільмовий промисловець з Барселони Дон Алажандро Дамяні кілька разів зняв на кіноплівку дуже докладно цю подію. Він стояв менше, як три стопи від дівчини. У фільмі є 79 світлин незвичайної сцени. В тому випадку було дуже багато свідків. Між ними були люди з різних суспільних і культурних верств. Дон Бенжамян Гомез рільник з села Потес ось так написав: «Я стояв  у віддалі менш довжини рамени від дівчини. Я бачив дуже добре, що її язик був чистий. Дівчина не рухалася. Несподівано на язиці з’явилася частиця. Частиця була біла, сіяюча і блискуча. Вона нагадувала сніг в тому часі, коли сонце своїм промінням його освітить. Я можу посвідчити, що дівчина була непорушна, не рухала ні руками, ані язиком. У тій непорушній поставі вона одержала Святу Частицю. Ми мали досить часу, щоби оглянути це незвичайне явище без поспіху, спокійно і нас було багато, що це бачили. До того дня я був недовірком. Я не з тих католиків, що можуть підпадати галюцинаціям. До того часу мене не цікавив Бог. Я тільки Його ображав. Потім я пішов до сповіді, бо перед тим не ходив до сповіді 23 роки.» Це чудо частиці є правдивим потвердженням появи «Нашої Пані» з Гарабандаль. Це правдиве Її післанництво. Але було обіцяне ще більше чудо. Кончіта заявила, що Божа Мати обіцяла велике чудо в Гарабандаль. Після того чуда всі зможуть повірити в появи і сповняти доручення. Бо кара, на яку заслуговуємо за гріхи світу, є велика. Чудо мусить бути велике, бо світ цього потребує – сказала Кончіта. Мати Божа дала всі деталі того чуда: «Воно станеться в четвер, в день установлення Пресвятої Євхаристії в годині 8.30 вечором і буде тривати чверть години. Це чудо буде злучене також з великою подією в Церкві. Всі, що прийдуть до Гарабандаль і околиць, як довго вони будуть бачити село, будуть бачити чудо. Це чудо побачить папа Римський, ченці де б вони не були. Хворі, які того дня прибудуть до Гарабандаль, будуть оздоровлені. Невіруючі навернуться. На тому місці залишиться тривалий знак, як доказ незвичайної любові Божої Матері до своїх дітей.» Дальше пояснює Кончіта: «Знак, який залишиться, можна буде бачити, фотографувати і подавати його через телевізію, але не можна буде його дотикатися. Буде ясно, що це не з цього світу, але від Бога.» Кончіта отримала дозвіл від Божої Матері оголосити дату чуда вісім днів наперед. За теперішніми засобами комунікації вистачає, щоби люди до вісім днів могли зібратися з цілого світу. День чуда може бути останньою нагородою Богом даною і можливо останнім зусиллям Божої Матері, щоби спасти світ від кари, яка вже довго нам грозить. Дещо давніше писала Кончіта, що Пречиста Діва не дозволить її виявити природу чуда, хоч вона вже це знає. Вона не може також виявити дати, хоч знає. Вона виявить вісім днів перед чудом. Коли це станеться – ми не знаємо. Всі ознаки вказують на це, що та година вже дуже близько. Мусимо бути готові на той день, мусимо уповати на Неї. До того часу, коли це чудо станеться, «Наша Пані» обіцяла Кончіті, що ціле людство отримає осторогу з неба. Ми не зовсім знаємо природи цієї остороги. Кончіта писала: «Осторога приходить прямо від Бога і буде видна на цілий світ з кожного місця, де хто буде. Це буде, наче вияснення наших гріхів. Це чудо буде кожний бачити  і відчувати однаково, віруючий і не віруючий , без уваги до якої релігії він належить. Це буде видно і дасться відчути в усіх частинах світу і його відчує кожна людина. Тому знаймо, що це не буде щось таке, що залежить від вільної волі людини, як війна, чи революція, чи щось інше. Це чудо викличе великий страх і заставить призадуматися над наслідками наших особистих, інтимних гріхів. Це буде осторога перед карою, що надходить. В цей спосіб буде дана світові остання можливість очищення з гріхів та приготування до благодаті, яка буде з того великого чуда.» Коли ми не звернемо належної уваги на це доручення, заповіджена кара Нашою Панею спаде на цілий світ по чуді. Під час одної з екстаз, дівчата молилися за невинних дітей і рівночасно вони проливали сльози. Коли діти довідалися, що кара Божа спаде на світ, від того дня вони зачали практикувати жертвенність. Багато молилися за грішників і за священиків. Часто вони говорили, що коли священики не будуть такі, якими мали би бути, багато, багато душ будуть втрачені. Кончіта ще так писала: «Я не можу виявити, яка кара спаде на людей. Ця кара буде тільки прямим упімненням Божим. Але вона буде страшнішою і жахливішою, як ми можемо собі уявити. Це буде менше болісне для невинних дітей вмирати природно, як для тих дітей, що помруть в час кари. Всі, що визнають католицьку віру, мають піти до сповіді. Інші , що не мають Тайни Покаяння, мають каятися за гріхи. Коли я бачила  цю кару , то відчувала великий страх. Я відчувала великий страх навіть тоді, коли бачила Божу Матір. Кара, якщо вона прийде, то по чуді.» Коли «Наша Пані» говорила до дівчат про кару, Її обличчя вкривав великий смуток. Дівчата казали, що ніколи не бачили Її такою поважною.» Коли «Наша Пані» вимовляла «Чаша вже сповнена» – Її слова були дуже тихі, ледве чутні.