Розділ 38. Роздуми про екстрасенсорні можливості людей екстрасенсів.
І після молитви Іллі вогонь з неба впав на жертовник і спалив бичка, дрова на жертовнику, а також спалив каміння і висушив воду на жертовнику, і навколо жертовника. І із – за цього надприродного спалення жертви бичка для Бога вогнем з неба від Бога, яку приготував Ілля перед всіма ізраїльтянами, весь народ ізраїльський отримав доказ того, що Бог дав вогонь з неба, а значить і Бог Іллі є Богом, який творить чудеса і є правдивим Богом, який створив світ і людей на землі, і дав десять Божих заповідей – це закон для людей, якого люди повинні дотримуватись у своєму житті. Це надприродне чудесне спалення жертви бичка на жертовнику для Бога Іллі вогнем, який зійшов з неба виконали невидимі звичайному людському окові людини позаземні інопланетні сили від Бога – це святі ангельські сили від Бога. І це чудо було здійснено для народу, щоб весь народ повірив, що Бог пророка Іллі є правдивим Богом і по Божих законах треба жити. В той час ізраїльський народ був розділений Богом на два царства з своїми керівниками – це на Ізраїльське і Юдейське царство. І люди Ізраїльського і Юдейського царств в той час мали вже закон Божий, але не жили по цьому законі, а робили те в своєму житті, що самі хотіли собі робити і творили різні злочини. А всі народи навколо Ізраїльського і Юдейського царств поклонялися видуманим богам, а цим поклонінням вони поклонялися сатанинському світові сил зла. Ізраїльтяни стали брати для себе жінок із народів, які жили навколо їхнього царства. А також стали переймати звичаї тих народів, які жили в сусідстві із їхнім царством і стали із – за переймання тих звичаїв поклонятися не Богові а ідолам ваалові, ашері і іншим видуманим ідолам – «богам». А також вони приносили жертви цим ідолам із тварин. І доходили до того, що вони приносили в жертву ідолам своїх власних дітей так само, як приносили на жертовнику жертви з тварин. Вони різали своїх дітей і спалювали цих своїх дітей на жертовниках в жертву для ідолів. Про такі злочини є написано в Біблії, в книзі пророка Єремії, в 19 розділі, в 3 – 5 віршах: «Скажи: Слухайте слово Господнє, ви царі юдейські, і ви, мешканці єрусалимські! Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: Ось я наведу на це місце таке лихо, що хто про нього почує, у того задзвенить у вухах, – за те, що вони покинули це місце, й учинили його чужим, кадять бо на ньому богам іншим, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські, й за те, що сповнили це місце безвинною кров’ю. Вони спорудили узвишшя на честь ваала, щоб палити вогнем своїх синів, як всепалення ваалові; а того не заповідав я й не встановлював, ба й на думку воно мені не спадало.» А також про це вбивство малих дітей і принесення їх в жертву для ідолів є написано ще в Біблії, в книзі пророка Єремії в 32 розділі, в 33 – 35 віршах: «Обернулись до мене плечима, а не обличчям, і коли я навчав їх раз – у – раз старанно, вони мене не слухали, науки не приймали. Ба й у храмі, що носить моє ім’я, виставили свої гидоти, щоб оскверняти його. Вони спорудили ваалові узвишшя в долині Бен – Гіннома, щоб проводити через вогонь своїх синів та своїх дочок на честь молоха, чого я не велів їм, і що мені й на думку не спадало, – щоб чинити таку гидоту та Юду до гріха приводити.» А це спалення жертви тварин чи власних своїх дітей для ідолів було жертвою для сатанинського світу сил зла. Ізраїльтяни за законом Божим в той час були навчені того, що за гріхи люди заслуговують на смерть. І кожна ізраїльська людина чоловік чи жінка, які вчинили злочин, заслуговують на те, щоб померти за цей вчинений злочин. І щоб вони не померли за свій конкретний злочин, то ця ізраїльська людина чоловік чи жінка повинні були визнати свій злочин за законом Божим перед тодішніми священиками в храмі і принести в жертву тварину за свій злочин, яку вбивали і спалювали на жертовнику. І це спалення жертви тварини було зарплатою за її злочин, і за неї вмирала тварина, а не ця людина, що зробила злочин. І цей закон був даний ізраїльському народові від Бога для того, щоб вчити людей, що за злочини люди заслуговують на власну смерть, але за злочин людини вмирає тварина. І із – за смерті тварини за конкретний злочин – гріх конкретної людини, яка ця людина принесла цю тварину в жертву перед Богом за себе конкретно за прощення її за її злочин, то в той час ця людина очищувалася від енергії зла в своєму енергетичному інформаційному полі. І цей закон був даний Богом для ізраїльського народу, щоб люди таким чином очищували своє енергетичне інформаційне поле від енергії злих поступків, слів, думок і щоб ця смерть тварини, яку приносили в жертву за конкретний гріх – злочин конкретної людини всіх людей також стримувала і відвертала від здійснення злочинів в майбутньому їхньому житті. Та люди з часом під впливом енергії злих своїх діл, слів, думок а також під впливом енергетичним інформаційним із сторони світу сил зла на їхню людську свідомість стали невірно розуміти потребу приношення жертви тварин за свої злочини – гріхи перед Богом. І із – за цього стали приносити жертви видуманим «богам» – ідолам. І цим ізраїльтяни творили страшні злочини, бо принесення жертви ідолам було принесенням жертви для сатанинського світу сил зла і ставало таке принесення жертви для ідолів служінням для сатанинського світу сил зла. І щоб ізраїльських людей відвернути від творення зла і служіння сатанинському світу сил зла, і навернути до творення добра, і служінню для Бога Бог посилав у світ людей з даром пророцтва людей пророків, щоб ті пророки вказували людям на їхні злі діла і несли людям Божу науку добра. І Ілля виконував свою працю пророка. І по певному часі Ілля залишив після себе пророком Єлисея, який отримав дар пророцтва і творення чудес серед ізраїльського народу. Ілля був взятий Богом вогненною колісницею на небо у Боже Царство без смерті.